МАНІФЕСТ

Мистецтво є не просто відображенням реальності, а способом мислення, пошуку істини та творення нових ідей. Я проголошую мистецтво як інтелектуальну систему, в якій гармонійно переплітаються елементи минулого, теперішнього та майбутнього. У своєму художньому методі я відроджую традиції інтелектуального авангарду, працюю в новій творчій логіці Великого модерну, поєдную модернізм і постмодернізм в єдину знакову систему та звертаюся до складних синтетичних тем, що вимагають глибокого осмислення.

Авангард був не лише естетичним викликом, а й філософською платформою для переосмислення мистецтва та його ролі в суспільстві. Я продовжую цю традицію, інтегруючи ідеї експерименту, інтуїтивного формотворення та взаємозв’язку між мистецтвом і наукою. Сучасний художник повинен не лише створювати, але й мислити, аналізувати, досліджувати – лише тоді його мистецтво може бути по-справжньому значущим.

Модерн не завершився – він трансформувався. Великий модерн є логікою мистецтва, що виходить за межі хронологічного поділу стилів, вбираючи їхні найкращі аспекти та синтезуючи їх у нову систему. Я відкидаю хаотичність і довільність формоутворення на користь структурної глибини та ідейної цілісності.

Модернізм прагнув до абсолютної форми, постмодернізм – до її деконструкції. Я об’єдную ці два протилежні підходи, створюючи синтетичну мову, яка балансує між структурою та її розпадом, між логікою та інтуїцією. Це дозволяє не просто цитувати минуле, а вибудовувати на його основі нові художні ідеї.

Світ надто складний, щоб його можна було передати одновимірними формами. Я працюю з багаторівневими концепціями, які поєднують міф, науку, історію та особистий досвід. Важливо не лише передавати емоцію, а й закладати інтелектуальні шифри, які глядач розкриватиме через взаємодію з твором.

Мистецтво майбутнього – це не просто нові форми, а нові сенси. Художник більше не є лише майстром техніки, він – дослідник, мислитель, філософ. Я проголошую цей маніфест як заклик до осмисленого, глибокого мистецтва, яке не боїться складності, прагне до синтезу і не втрачає здатності дивувати.